В останні роки Індія намагається забрати в Китаю статус головної фабрики світу. Космічні програми та нові високотехнологічні заводи, розширення присутності провідних світових корпорацій та обнадійливі прогнози інвестиційних банків сприяють її перетворенню на велику промислову державу.
Спочатку пандемія, а потім геополітична напруженість і торгова війна між Вашингтоном та Пекіном підкреслили важливість стійкості і диверсифікації ланцюгів постачання. Як наслідок зростає інтерес до стратегії “Китай + 1”: компанії дедалі більше інвестують в альтернативні виробничі локації, зокрема в Індію, яка знижує податки та пропонує інші економічні стимули.
Незамінною складовою економічної стратегії уряду Нарендри Моді є фармацевтична промисловість. Ця індустрія Індії, яку завдяки обсягу (третя після США та Китаю), асортименту і невисокій вартості ліків називають аптекою світу, переживає бум. Якщо у 2020 році її ринок оцінювали 40 млрд дол., то до 2030 року він, за прогнозами, сягне 130 млрд дол., а до 2047-го – 450 млрд дол.
Індія вже задовольняє понад 50% потреб африканських країн у генериках (копія, яка за терапевтичною ефективністю і безпекою повинна відповідати оригінальному препарату), близько 40% попиту на генерики в США і до 25% потреб в усіх ліках у Британії. Загалом Нью-Делі контролює понад 20% світового ланцюга поставок фармпрепаратів і близько 60% усього попиту на вакцини.Доленосне рішення Ганді
Перша індійська фармкомпанія Bengal Chemicals&Pharmaceuticals відкрилася в Калькутті в 1901 році. Згодом у країні запрацював патентний режим, який визнавав патенти на продукцію і виробничі процеси. Тоді домінували іноземні підприємства, які контролювали 80-90% ринку переважно завдяки імпорту.
Необхідність імпортозаміщення шляхом зміцнення технологічного потенціалу, зменшення іноземного домінування та заохочення малих виробництв було вимогою часу. У 1970 році уряд Індіри Ганді розробив закон, що забороняв патентування складу ліків, збереглося лише патентування способу отримання.
“Ідея більш упорядкованого світу полягає в тому, що медичні відкриття будуть вільні від патентів і не буде спекуляції на житті та смерті”, – говорила Ганді.
Так локальні виробники отримали можливість виготовляти дешеві аналоги оригінальних ліків, не порушуючи патентних прав в Індії. Це спрацювало: протягом наступних 25 років кількість фармкомпаній зросла до 24 тис. Дослідницькі роботи в Інституті фармацевтичних наук ім. Індіри Ганді. Саме рішення уряду Ганді стало знаковим для розвитку сектору Indira Gandhi Institute of Pharmaceutical Sciences
З часом виробники вийшли на зовнішні ринки, чому сприяла економічна лібералізація в Індії, проведена у 1991 році. Вона відкрила країну для приватизації та глобалізації. Знаковим для галузі став 2005 рік, коли Індія підписала угоду із СОТ. Новий правовий режим заборонив індійським виробникам виготовляти генерики, поки препарати перебували під патентним захистом. Читайте також: Менше слів, більше Делі: як Індія прагне забрати в Китаю статус "фабрики світу"
Водночас ця угода відкрила нові можливості. Індія виготовляла якісні недорогі ліки, а знання працівниками англійської мови робило країну хорошим діловим партнером для інших держав. Нижча собівартість, ніж у США та Європі, привабила західних гігантів, які почали переносити свою пакувальну і виробничу діяльність в Індію. Зараз там, зокрема, працюють Pfizer, Novartis, AstraZeneca.Аптека світу
За даними Deloitte, індійська фармгалузь налічує понад 3 тис. компаній і понад 10 тис. виробництв. Найбільшими за ринковою капіталізацією є Sun Pharma, Cipla, Dr. Reddy’s Laboratories, Torrent Pharmaceuticals і Lupin. Головні виробничі потужності зосереджені в штатах Карнатака, Махараштра, Гуджарат, Уттар-Прадеш, Тамілнад, а також у Національному столичному окрузі Делі.
Індія третя у світі за обсягами виробництва ліків та одинадцята – у вартісному вираженні. У 2023-2024 фінансовому році її експорт зріс на 10% до 27,9 млрд дол. Серед найбільших ринків збуту – США (31%), Британія і Нідерланди (по 3%). Крім того, Індія відкрила ринки Чорногорії, Чаду, Брунею, Швеції, Гаїті та Ефіопії.Які причини такого росту? По-перше, кваліфікована робоча сила із знанням англійської мови дешевша, ніж у розвинених країнах. По-друге, в Індії не один рік діє державна програма з підтримки сектору, яка передбачає податкові пільги. Як наслідок, індійські ліки на 50-60% дешевші, ніж у Євросоюзі чи США.
Індійські фармкомпанії насамперед зосереджуються на відносно недорогих генериках та біосимілярах (препарати, схожі на схвалені регуляторами). Також у фокусі їх уваги – безрецептурні препарати, вакцини та контрактні дослідження. Так, Індія перша вивела на ринок доступні аналоги ліків від ВІЛу (“Зидовудин”) та раку (“Іматиніб”) через кілька років після їх запуску в США.Також завдяки індійським виробникам генериків на 99% знизилися ціни на ліки проти туберкульозу, малярії, ВІЛу, гепатиту C та неінфекційних захворювань.
Індія є провідним світовим джерелом доступних ліків від ВІЛу, особливо для країн Африки: понад 80% препаратів для антиретровірусної терапії ВІЛ-інфікованих у світі постачають індійські компанії. Індія допомогла знизити ціни на ліки від малярії, ВІЛу, гепатиту С і туберкульозу NYT
Місцеві виробники постачають і недорогі вакцини. Коли великі західні фірми мали повну монополію на рекомбінантну вакцину проти гепатиту В, саме Індія перша випустила її на ринок за доступною ціною.
Крім того, країна є світовим лідером з постачання АКДП-вакцин (комбінована вакцина проти дифтерії, кашлюку та правця), БЦЖ (проти туберкульозу) і вакцин проти кору. Індія має критичне значення для ВООЗ, забезпечуючи від 40% до 70% попиту організації на АКДП та БЦЖ, а також 90% потреби у вакцинах проти кору. Близько 65% дітей у світі отримують принаймні одну індійську вакцину. Індійські виробники покривають 90% потреб у вакцинах проти кору Getty Images
Важливу роль фармацевтична індустрія країни відіграла і в лікуванні COVID-19. У межах “вакцинної дипломатії” Індія поставила майже 300 млн доз власної вакцини Covaxin і низки інших у 101 країну, зокрема – безоплатно. Індійська Bharat Biotech розробила вакцину проти COVID-19 Covaxin Getty Images
Уряд Моді також активно розвиває у фармгалузі сектор контрактних досліджень і виробництва (CDMO): іноземні гіганти передають дослідження, випробування і виробництво препаратів на аутсорсинг. У 2023 році індійський ринок CDMO оцінювали майже 20 млрд дол., а до 2029 року він може сягнути 45 млрд дол. Вакцина Covishield індійського виробництва – ліцензований аналог препарату, розробленого Оксфордським університетом та AstraZeneca. Це перша вакцина від ковіду, яка потрапила в Україну, ставши об’єктом політичних баталій Getty ImagesПерспективи, виклики та проблеми
Фармацевтична промисловість Індії велика і водночас крихка. Хоча країна є великим постачальником активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ), майже 70% компонентів вона імпортує з Китаю. Ця залежність підкреслює критичну проблему: інвестиції в дослідження і розробки (R&D) досі недостатні.
Індія витрачає на R&D 0,8% ВВП порівняно з 3-4% на Заході. Дефіцит інвестицій є бар’єром на шляху до досягнення амбітних планів глобального лідерства.”Успіх індійської фармгалузі значною мірою зумовлений її здатністю виробляти якісні генеричні препарати. Однак нинішні виклики включають висхідну ринкову конкуренцію, посилення регуляторного контролю, нові податкові режими і залежність від сировини з інших країн. Індійській фармацевтичній галузі пора врахувати уроки минулого при плануванні майбутнього”, – вважають у Deloitte.
Аби зменшити залежність від Китаю, уряд Моді оновив національну фармацевтичну політику. Головна її мета – збільшити частку АФІ місцевого виробництва, що посилить фармацевтичну безпеку країни.
Також Індія значно лібералізувала інвестиційну політику, що сприяє стратегічному партнерству між індійськими та іноземними компаніями. З квітня 2000 року по березень 2024-го індустрія залучила 22,5 млрд дол. прямих іноземних інвестицій.
Одним з успішних прикладів є партнерство Sun Pharma та американської Merck Sharp&Dohme (MSD), які вивели на ринки тилдракізумаб для лікування бляшкового псоріазу. Завдяки такій співпраці Індія отримала доступ до світових ринків і передових технологій, а американці скористалися виробничими можливостями партнерів, знанням місцевої специфіки та кадровим резервом. Читайте також: Війна бенефіціарів пандемії: чому Pfizer і Moderna судяться через вакцини проти Covid
Крім експорту ліків, Моді прагне збільшити частку Індії на світовому ринку медичних виробів з нинішніх 1,5% до 12% до 2030 року. На це виділять 400 млн дол. Нью-Делі прагне залучити приватні інвестиції у виробництво обладнання для лікування раку, анестезіологічних приладів та імплантів.
Аби зробити Індію більш конкурентоспроможною, ставку корпоративного податку знизили до 22% для теперішніх компаній і до 15% – для нових. Уряд посилив законодавство про інтелектуальну власність, а також пропонує пільгову ставку податку, 10%, на доходи від патентів, розроблених і зареєстрованих в Індії. Уряд Моді нарощує інвестиції в дослідження і розробки, але вони ще недостатні, аби стати найбільшим світовим ринком за обсягом The Economic Times
Очікується, що міжнародні угоди і внутрішні програми та реформи вплинуть на фармсектор Індії. У 2023 році було подано найбільше патентних заявок. За прогнозами, протягом наступних шести років вартість індійської фарміндустрії зросте більш ніж удвічі до 130 млрд дол., а до 2047 року сягне 450 млрд дол.
Однак викликів теж чимало. Підробки, цінові обмеження, що впливають на прибутковість компаній, відстеження дотримання регуляторних норм – лише деякі з них. Контроль якості – не менш гостра проблема. Влада каже, що стандартам якості не відповідають понад 15% препаратів, які виробляють малі підприємства.
Ударом по репутації індійського фармпрому став скандал 2022-2023 років: після вживання сиропів від кашлю померли понад 300 дітей в усьому світі. Зʼясувалося, що ці ліки містили високі рівні двох токсинів, які призводять до гострого ураження нирок і смерті. Індійська влада закрила 36% майданчиків, які робили ці сиропи. Читайте також: Війна за заспокійливе: чому "Фармак" та "Дарниця" уже 20 років судяться за корвалол
Попри виклики Індія прагне стати найбільшим у світі фармацевтичним ринком за обсягом і увійти до п’ятірки найбільших фармацевтичних секторів за вартістю.
“У найближчі п’ять-шість років Індія має скористатися збільшенням інвестицій у фармсектор, зосереджуючись на ключових стратегічних напрямках. Країна повинна модернізувати свою інфраструктуру та впроваджувати передові технології, такі як ШІ та аналіз даних, щоб трансформувати розробку ліків.
Посилення співпраці між промисловістю та науковцями, інвестиції в таланти, прискорення R&D та оптимізація процесів будуть життєво важливими для створення інноваційної екосистеми”, – резюмує Deloitte.